Доки здоров’я служить,
то й чоловік не тужить.
Сьогодні має місце спалах захоплення народною медициною, виходить друком сила-силенна збірок рецептів народної медицини, і можна сказати, що лікуватись різними відварами трав та настоянками стало навіть модно. І це, мабуть справедливо, адже різного роду пігулки та таблетки здебільшого мають численні побічні ефекти, в основній своїй масі ліки пригнічують імунітет, виліковуючи певну недугу, негативно впливають на функціонування інших органів. Поради ж народної медицини здебільшого мають універсальний характер, трави нешкідливі, адже природа не робить помилок. Проте, мусимо визнати, що й ця справа не терпить дилетантів: нічим не слід зловживати, не варто довіряти сумнівним джерелам і непевним знанням, адже застосовувати рецепти, будучи поверхово обізнаним із ними та природою хвороби взагалі, нехтуючи думкою фахівця, можна знехтувати і власним здоров’ям…
Народна медицина — це комплекс рецептів і прийомів, лікування, що склався у народному середовищі й передавався усно від покоління до покоління. Упродовж віків вона | була основним видом лікування широкого загалу, оскільки на професійну медичну допомогу людина змогла розраховувати порівняно нещодавно. Із самого початку переважну частину захворювань українці визначали, зрозуміло, за симптомами, що зумовило своєрідні назви хвороб. Так, запалення дихальних шляхів і легень називали застудою, кольками, ядухою; шлунково-кишкові захворювання — бабаками; очні — трахомою, більмом. Отже, народні пазвн захворювань найчастіше відбивали їхні зовнішні ознаки та прояви (жовтяниця, плаксивиці тощо). В основі народних поглядів на причини захворювань лежать як раціональні, так і ірраціональні уявлення. Нерідко ці причини пояснюються впливом злих духів — демонів, котрі проникали в людину. Джерелом захворювань вважаються також певні явища оточуючого світу (грім, блискавка, місяць тощо). Зокрема, подекуди вірять, що паралітичні та психічні захворювання виникали внаслідок підвію вихром. Спричинити захворювання можуть і зловмисні дії чарівників, знахарів, відьом, котрі, як вважається, можуть наслати на людину недугу. Раціональні та ірраціональні погляди на причини захворювань позначилися й на методах та засобах лікування. Найпоширенішими раціональними лікувальними засобами народної медицини є ліки рослинного походження.
Дохристиянська традиція приурочувати збір лікарського Ілля до свята Івана Купала ритуально закріпила багатовікові спостереження про доцільність заготівлі лікарських рослин у період їхнього найактивнішого цвітіння. У східних районах колись зілля заготовляли на Симона Зілота (10 правил) — святого, який був покровителем рослин і давав їм цілющу силу. Ефективними ранозагойними засобами вважають сік звіробою та деревію, листя подорожника, відвар ромашки тощо. Народна медицина українців також характеризується широким використанням городніх, технічних і зернових культур (часнику, цибулі, хрону, редьки, картоплі, маку, льону, конопель, буряка, капусти, моркви, ячменю, гречки, вівса). Часник і цибуля вживаються як дезінфікуючий, профілактичний і лікувальний засіб при застудних та інфекційних захворюваннях. Різнобічним є застосування льону та конопель (відвари насіння використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях, олією лікують опіки, розжарене насіння слугує ігрівальним компресом тощо).
Українці добре обізнані з лікувальними властивостями дерев, дикорослих та культурних кущів (калини, малини, шипшини, глоду, проскурини), тому активно звертаються по допомогу саме до них. Плоди журавлини, наприклад, і брусниці застосовують як полівітамінні продукти, багаті, окрім того, на мікроелементи. Лікують плодами жовчнокам’яну та нирковокам’яну хвороби, порушення жирового обміну, гіпертонію, пієлонефрити тощо. Арсенал лікувальних засобів тваринного походження включає гусячий, козячий, барсучий, собачий та свинячий жири, молочні вироби, жовч і шкіру тварин, продукти бджільництва. Тваринними жирами розтирають при застудах, вживають всередину у випадках запалення легень, астми й туберкульозу. Найпоширенішими серед засобів мінерального походження є пісок, вода, сіль, глина, гас, сірка, крейда.
Суттєве місце серед терапевтичних методів народної медицини українців посідають фізіотерапія (компреси, гарячі та парові ванни, інгаляції тощо). Але е чимало старовинних народних способів лікування, пов’язаних не з цілющою силою ліків рослинного або тваринного походження, а з різного роду повір’ями та забобонами. Так, наприклад, як нападе на когось лихоманка, то треба носити на шиї на шнурочку гадюче линовище (постарому сволоч), і лихоманка пропаде. Коли Страсного Четверга печуть хліб, то на нього кладуть сіль, і ось ця страсна четвергова сіль допомагає людині проти всіх хвороб.
«У тридев’ятім царстві, Тридесятім государств! Море-окіян, а посеред нього острів, А на острові тому Дуб стоїть, А на ньому Сокіл сидить — Крила розгортає, кривду розганяє, А хвостом перелоги хворі судомні Розмітає, тіла очищує, а з тілами душ Світлом наповняє, добром засіває!»
У череп’яну миску наливають воду, туди кладуть навхрест налички з хатнього віника. Тримаючи миску над головою, виливають туди розтоплений віск і замовляють три рази: Велесе, поможи! Мати Лада, Рідні Боги — хранителі Будуть охороняти, На поміч мені і моєму чаду Злого духа виганяти. Радість мені й
Велесу помолюся, всім Богам поклонюся, Усім Правим, усім Явим, а найперше Силам Вогняним Небесним. Станьте у помочії На горі найвищій стояло три воли. Білий лизнув — більмо злизнув, сірий лизнув — кров злизнув, Чорний лизнув — всі болесті зняв, копитом пхнув, більмо зопхнув. Тьху, тьху, тьху Більмо
«Місяцю молодий, зубарю золотий, Ти по небу ходиш, ти увесь світ бачиш. Чи бачив ти мертвого у землі? Був я на небі, бачив я мертвих — Сплять, і їм зуби не болять. Місящо-молодче, ти на небі, Дикий кабан у лузі, камінь у морі. Як зійдетеся всі брати докупи, Тоді в мене заболять зуби».
На спадаючому місяці, під вечір, викачують сирим яйцем. Починаючи з голови, опускаються на груди, звідти по «вісімці» прокачують по всіх частинах тіла тричі, примовляючи: «Мати Лада народила, із початку віку благословила: Собаче, котяче, гуси, качки, індики, кури. Дикі качки та всяку дичину, Дикі
«Ангеле Божий, Хоронителю святий, Богом з неба даний мені на охорону. Бережи мене, Хоронителю, від недуг страшних, від хвороб злих. Щиро благаю тебе: просвічуй мене сьогодні, хорони від усього злого, заохочуй до добрих діл і провадь на спасенну дорогу. Амінь».
«На камені, на острові, На Світовій горі бігло три ріки: Одна водяна, друга медяна, третя кровава. Я водяну виллю, а медяну вип’ю, А кровавою кров замовлю».
«Сонце, Місяць, Зорі, Ясність від Богів посилають, А бородавки з мира відпадають. Буду я тисячу ґудзів в’язати, Тисячу до тисячі рахувати. Закопаю під порогом нитки. Щоб пропали бородавки». Беруть удвоє нитки, зав’язують дев’ять ґудзів, після чого закопують під порогом хати.
Отче наш, ти єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі,' так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь, і прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим. І не введи нас у спокусу, але ізбаві нас від лукавого. Амінь.
Зранку на спадаючому місяці змащують росою, що сідав на вікна, і замовляють: «Слизни, пропади, де взялося — туди йди! Згинь з лиця, як роса з вікна. Роса від Сонця Божого пропадає. Так хвороба ся православного (ім'я) зли шасі Як вода висихає, так хвороба щезає, Згинь, пропади, від мене
«Твоя стретуха, Моя незнесуха. У моєї незнесухи Соколині очі, А орлові крила, Ведмежача сила, Сім п’ядей між очима. Крильми одмахаюсь, Очима оддивлюсь. Силою одіб’юсь Та нічого не боюсь». Після цих слів треба подути через ліве плече та тричі плюнути.
Перед замовлянням промовляють: »Боже Свароже, і ти, Матінко Лада, І ви, Боги Славні, на поміч мені станьте! Алатир Святий на голову покладати, На груди й на плечі класти, Щоб не вадило Сонцю, Воді, Землі, Мечу, Дверям, стінам, столам і всім православним. Боже Свароже, поможи, хворобу всяку і злий