омада — то великий чоловік
Громадський побут українців формувався протягом багатьох століть шляхом накопичення традицій попередніх поколінь і усвідомленого прийняття нових звичаїв. Він служить задоволенню народних потреб та інтересів, має на меті зберегти та примножити морально-етичні цінності, врегулювати всі форми спілкування та передбачає шанобливе ставлення до громадської думки.
Громада (община, мир) в багатьох ділянках свого життя спирається на звичаєве право (в основі якого лежить “общинна мораль”) з його традиційними формами судочинства. І хоча сьогодні людство розробило доволі розвинену правову систему, в деяких селах України все ще діє — святий колись для наших предків — так званий громадський сход (віче, копні збори), головний орган общинного
Отже, головним тлом усього соціального життя була й залишається громадська думка, що часто навіть у дрібницях визначає поведінку членів громади. Чітко простежується, наприклад, традиційна етика між поколінних взаємин: поважні члени громади завжди сидять, молоді ж можуть і постояти; старших не прийнято переривати тощо.самоврядування, посередник між селянською громадою й офіційними органами влади. Він збирається у встановлений селянами термін і бо ж із нагоди якоїсь нагальної справи. Місцем проведення сходу слугують: влітку — площа біля церкви; восени та зимку — чиясь хата, місцевий клуб тощо.
Там, де згода, нема шкоди Система звичаєвого права — це історично сформована сукупність правових традицій і звичаїв, якими регулюються стосунки та поведінка людей у різних сферах їхнього життя, одна з важливих ділянок народної свідомості та народних знань. Звичаєве право колись діяло в селянських
Як робить у купі, не болить у пупі Готовність до взаємодопомоги — одна з характерних рис українського народу. Вона заснована на відповідальності членів громади один за одного і е обов’язком кожного з них. Взаємодопомога проявляється в різних сферах життя. Так, наприклад, у гуцулів, коли помирав
Без вірного друга велика туга Побратимство (посестринство) — здавна відомий звичай духовного споріднення. Існує відповідна термінологія: брати (сестри) по хресту, названі брати (сестри), побратим, посестра, посестриця, брататися, сестритися, породатися. Укладають подібний союз, як правило, бідні
Спершу розсудили, а потім засудили Цікаво звернутися до певних звичаїв ваших предків, що обіймаються поняттям "звичаєве право". Так, побутував громадський звичай пошуку злодія * Ведення сліду". Із села, де скоївся злочин, громада повинна по ґвалту потерпілого вести слід до іншого