Прислів’я на вітер не мовиться
Приказки та прислів’я — то бездонне джерело мудрості, безцінна народна скарбниця. Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини й до наших днів. Сила, мудрість та поетична краса прислів’їв та приказок засвідчують розум і гумор народу. Зміст їх невичерпний, адже в них від ображено все фізичне, матеріальне та духовне життя людини: З побут, звичаї, історію, мораль, природу, взаємини тощо. Зрозуміла річ, що навести всі приказки та прислів’я неможливо адже вони потребують кількох томів, проте незайве згадати хоч деякі з них, найбільш яскраві та самобутні.
Як проживеш, так і просливеш. *** Не буде так, як думається, А буде так, як станеться. *** Не родися красна, а родися щасна. *** Істинне щастя не в ваших скринях, А в серці. *** Щастя — як трясця: кого схоче, Того й нападе.
Рибам — вода, птахам — повітря, А людині — вся земля. *** Людина не ангел. *** Тричі людина дивна буває: родиться, жениться, помирає. *** Родився — малий, виріс дурний, Помер старий. *** Що у брата в руках, бачу; що в нього На умі, не бачу. *** Нога нозі друг, а рука руці ворог. *** Не
Без олії в голові (не дуже розумний). *** Викинути колінце (робити вигадливі рухи; зробити щось надзвичайне або пусте). *** Глузд за розум заходить (не може тверезо мислити, діяти). *** Гнути кирпу (чванитися, зазнаватися). *** Дивитися козирем (мати хвацький вигляд). *** Дихати заздрощами
На дурній підвалині розумний будинок Не виросте. *** Не знає права, що робить ліва. *** Був би послом, якби не був ослом. *** Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи. *** Хоч кілка на голові теши, а він своє. *** Говори до нього — як горіхом об спину. *** Як коня вкрали, він
Рана загоїться, зле слово — ніколи. *** Удар забувається, а слово пам'ятається. *** Слово не стріла, а глибше ранить. *** Обмова — полова: вітер її рознесе, Але й очі засипле. *** Не говори, що знаєш, але знай, Що говориш. *** Наймогутніша зброя — слово. *** Гірше болить від язика, як від
Березова каша (покарання різками). *** Бодай мого батька мордувало (вираження Незадоволення, роздратування). *** Брати за зябра (притискати когось). *** Брати за печінки (злити когось, Дошкуляти). *** Брати на Бога (кепкувати, глузувати З когось). *** Будь воно неладне (вираження великого
Козак має душу широку, як степ, і серце Чисте і бездонне, як небо, вмите дощем. *** Копай всередині себе криницю життєдайної води. *** Пізнай себе, і ти будеш щасливим. *** Дай серцю волю — заведе в неволю. *** В чужу душу не влізеш.
Ліпше весь вік дівувати, як з нелюбом Проживати. *** За перебір та чорта в двір. *** За вибірки дає Бог вигрібки. *** Бери жінку в одній льолі, аби була До любові. *** Жінку бери не на рік, а на вік. *** Гарну взяти — будуть люди багато знати, Розумну взяти — не дасть і слова
Гаспидська баба (вираження Незадоволення ким-небудь). *** Господь не відає (ніхто не знає). *** Дати сатисфакцію (вибачитися). *** Дивитися із своєї дзвіниці (мати власну Думку). *** Дума рветься (хтось до когось Прагне дуже). *** Душа втекла в п'ятки (раптово злякався). *** Згадала баба
Не давай грошей — не втрачай дружби. *** Що за дружба — і сокирою Не розрубаєш. *** В гурті робити, як з гори бігти. *** Ворон ворону очей не виклює. *** Юнь до коня, а молодець до молодця. *** Знайся кінь з конем, а віл з волом. *** Не дарунок дорогий, а дорога любов. ***
Чистота духовна краща тілесної. *** Краще жити бідняком, ніж розбагатіти гріхом. *** Грішне тіло й душу з'їло. *** У кого є страх, у тому є Бог. *** У кому є Бог, у тому є й сором. * * * Хто Бога не боїться, той і людей не соромиться. *** Совість без зубів, а загризе. ***
Лукавий не спить, а все миром колотить. *** Без Гриця і вода не освятиться. *** Баба бабі каже на вухо, а все село чує. *** Переливає із пустого в порожнє. *** Куди кінь з копитом, туди й рак З клешнею. *** Твоє не мелеться, то й мішка Не підставляй. *** Не хапайся поперед батька в