Наш оберіг ішов із землі.
Коли нас скіфами ще звали.
І талісман тоіі берегли.
І щастя в доленьці шукали.
Або коли була війна,
І ворог пішов на схил Дніпровий.
Чи то котилася чума.
Чи хтось бив дуже тяжко хворий…
О. Онищенко
Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні почуття, уявлення тощо, але й були покликані захистити від злих сил, натомість забезпечити здоров’я, добробут і спокій у родині. Це так звані обереги. Вони супроводжували давніх українців у повсякденному житті, але особливо активну участь брали у святкуваннях. Для наших прабабусь і бабусь великодня крашанка, весільний рушник, паляниця, вишиванка, обручка, пучечок певного зілля тощо були не просто предметами, а знаками добра й сили, заступниками від нещасть — вони були оберегами.
Шануй одежину, а люди - тебе В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат
Хай стелиться Вам доля рушниками Чи є у вашій оселі вишитий рушник? Адже він — старовинний оберіг дому та родини, атрибут народних свят: весілля, хрещення, зустрічі та проводів гостей, а також похорону тощо. Знакова природа рушника не обмежується лише його орнаментом. У дохристиянський період
Як великдень на дворі, то й писанка настолі Як і в українській вишиванні, різні магічні знаки набували свого відображення в орнаменті писанки. Який же Великдень без яскраво-веселих, різнобарвних писанок?! Яйце — це символ Всесвіту, за давніми віруваннями наших пращурів. Історія писанки сягає сивої
Ліс і себе чистить, і людину наставляє Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, осика, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замаювали оселі під час Зелених свят. Побутувало повір’я, що в той час, коли на полях квітує збіжжя,
Хреста в душі носить не важко Та чи не найбільшого розповсюдження не тільки у слов’ян, але й у багатьох інших народів набув хрест, що його носили на шиї. Він був поширений задовго до виникнення християнства та вважався надійним оберегом від «чорних» сил. З усіх чотирьох сторін (магічність знаку
Де капля води впаде, там стадо волів стане З найдавніших часів вода вважається джерелом усякого життя. Поклоняючись живій природі, давні українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли та прикрашали джерела і криниці, наділяючи їх цілющими А магічними властивостями. Вважали,
Плете той дивний візерунок долю нам Про те, що вишивка була відома з незапам’ятних часів, свідчать навіть кам’яні «скіфські» баби, на яких добре видно схематичні зображення вишивки на уставках, подолі, манжетах рукавів. Зображені кружки, зубці, ромби, зиґзаґи давніх орнаментів нині сприймаються
Як у хаті витинанка, той добро стоїть на ганку Витинанка символізує вічне прагнення українців відзначити певне свято, пам’ятний день або просто прикрасити своє життя. На свята українці відповідно виготовляли різні витинанки у вигляді сніжинок-зірочок, хреста, у вигляді барвінку чи постатей ангелів.