"Багату дівку сватають і в петрівку" Сьогодні мало хто навіть на селі надто серйозно ставиться до такого явища, як посаг (придане), адже за нових соціально-економічних і культурних умов старовинна весільна обрядовість зазнає суттєвих трансформацій, і деякі її елементи просто відмирають.
"Не доспи, не доїж, а дитину пострижи" Пострижини — відзначення річниці від дня народження дитини. На цей ювілей обов’язково запрошують хрещених батьків. Посеред хати на долівці простилають вовною догори кожух (як обере гов и й знак, символ добробуту), садять на нього хлопчика, батько на
"Вінець - дівоцвіту кінець" Дівич-вечір (дівичник, вечоринки, дружини, пироги, заграванки, заводини) влаштовують напередодні весілля, вів ніби символізує розставання та прощання з вільним життям. Такі вечори молоді влаштовують (окремо хлопці та дівчата) в оселях молодої та молодого або ж
"Просили по дорозі, щоб не були на порозі" Запросини — це збір весільного поїзда для запрошення гостей, їх проводять у неділю зранку. У супроводі дружків молоді йдуть по оселях тих, кого хотіли б бачити на своєму весіллі. Молода повинна бути пишно вбрана — у національному вбранні,
"Діти — то божа роса" Поява кожного нового члена родини — це визначна й радісна подія для всіх. Колись згідно зі звичаєвим правом сім’я набувала чинності тільки тоді, коли в ній були літи. Родина без дітей вважалася неповноцінною, а бездітність — нещастям: "Хата з дітьми — базар, а
"Щоб дитина була гожа, як тая рожа" За давніх часів, коли утаємничені процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, — такі
Померлого плачем не воскресиш Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, причитування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родннопо-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід'ємним атрибутом обряду "переходу" з цього
"Найдорожча поезія - з якою мати колисала" Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До цієї групи лірич- вих побутових творів належать як зразки дитячої творчості (Ігрові пісні,
Якби не вмирали, то небо б підпирали Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів І зви чаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття — сумна подія, адже пам'ятаємо про наших пращурів-язичнпків, які з нагоди смерті влаштовували ледь не
"Піде Параска, як її ласка" Умовини (оглядини, розглядини, обзорини, переглядини) — знайомство з господарством молодого, що здійснюється невдовзі після успішного сватання. Цей звичай демонструє серйозність ставлення до утворення сім'ї, її добробуту в подальшому. Зрозуміло, батьки
Легше яму копати, ніж у неї лягати Особливою магічністю визначається винос труни з небіжчиком, оскільки це пов’язується із захистом родини та господарства від його шкідливого впливу. Намагаючись перешкодити померлому відшукати дорогу додому, його виносять ногами вперед переважно через задні двері,
Непокрита голова – як хата без даху Покривання — найбільш драматичний і сентиментальний весільний обряд, тому зрідка хто з дівчат не розчулюється й не плаче. Він символізує перехід молодої до заміжнього стану, і в цей момент, мабуть, найгостріше відчувається ця заміна в житті. Покривання