Побут

Чай — порівняно недавній у традиційній українській кухні напій. Здавна замість нього пили заварені трави звіробою, материнки, чебрецю, м’яти, листя та цвіт суниць, пелюстки шипшини та троянди, липовий цвіт, свіжозрізані гілки вишні, малини, смородини, сливи, що, проте, роблять і сьогодні. їх

Без вірного друга велика туга Побратимство (посестринство) — здавна відомий звичай духовного споріднення. Існує відповідна термінологія: брати (сестри) по хресту, названі брати (сестри), побратим, посестра, посестриця, брататися, сестритися, породатися. Укладають подібний союз, як правило, бідні

Прийди,кумо, куму обсудимо З давніх-давен жінка посідача найважливіше місце в системі родинних зв’язків. На неї покладалась питома вага обов'язків: народження дитини, її виховання, догляд за чоловіками, численні хатні справи (приготування їжі, прання, шиття, прибирання тощо), роботи на городі

Україна — то народ, А народи не вмирають. А живуть із рода в род. Василь Мова Що це за наука така — етнографія? Вона вивчає виникнення, походження та початок становлення певного народу, його матеріальну та духовну культуру, культурно-історичну спадщину, особливості побуту, ментальності. Багато хто

Бачили той сором люди, як без паску бігав Пояси — невід’ємна складова народного одягу, що пройшла тривалий шлях свого розвитку. Функцією пасків є не тільки закріплення одягу, а й захист та стягування м’язів живота під час тяжкої фізичної пращ, на них можна тримати дрібні речі повсякденного вжитку

Вергуни — просте печиво, нехитрі ласощі, що їх виго­товляють із прісного тіста на яйці й сироватці. Тісто для вергунів розкочують у тонкий корж, ріжуть на прямокутники чи ромби, у яких роблять внутрішній надріз. Потім вивертають усередину надрізу раз чи двічі та смажать у кип­лячій олії до

Небо Небо — величезне покривало. Небо служить житлом для чистих духів. За видимим небом є ще шість: відстань між кожним із них у дванадцять разів більша від тієї, що між нами і видимим Небом. Іноді небеса відкриваються. Через отвори буває помітна фігура чоловіка з мечем або яким-небудь глеком:

Затірка — одна з найдавніших страв, поширених серед . слов’янських народів. Круте підсолене пшеничне на яйцях тісто розтирають з борошном у дерев’яних ночовках дерев’я ною ложкою, кописткою або рукою доти, доки не утворюють­ся кульки розміром з горошину чи квасолину. їх варять в ок­ропі або молоці,

Народну мудрість - у кожен дім: і літнім людям, і молодим Людина з давніх-давен намагається пізнати цей світ, кожен його куточок, розтлумачити різноманітні явища, виявити певні закономірності у природі тощо. Так накопичувалися безцінні народні знання й уявлення про світ і себе в ньому. На різних

Ковбаса — харчі, що виготовляються переважно на запас. Після забою кабана тонкі кишки ретельно проми­вають, вимочують, очищають і начиняють сирим м’ясом, підчеревиною, перетертими з сіллю, часником і перцем. Склавши ковбасу кільцями, її засмажують на сковороді з обох боків. Для тривалого зберігання

Січеники (товченики). М’ясо (свинину) або рибу, дрібно рублені (січені) або товчені, змішують зі смаженою цибулею, перцем, невеликою кількістю білої булки чи білого борошна, вимішують із сирим яйцем до утворення однорідної в’язкої маси. Викачавши в борошні невеличкі ковбаски, підсмажу­ють їх на

Пироги відіграють величезну роль у традиційному народ­ному харчуванні. Виготовляють їх двох видів: печеві (із кис­лого тіста) та смажені (із прісного). Печені пироги нерідко роблять з того ж тіста, що й хліб (тобто переважно житнього), але обов’язково з начинкою. За начинку править сир, розтертий