Побут

Свято Пасхи, Великодня в Україні немож­ливо уявити без писанок і крашанок. Вони - обов'язковий атрибут великоднього кошика, прикраси оселі, чудовий подарунок і просто декоративні витвори, якими можна безконеч­но милуватися.

"Кінець — ділу вінець" Він знаменує собою завершення будівництва. Центральним атрибутом є так звана "квітка" — хрест, прикрашений рушником, житніми колосками й квітами та прикріплений на гребені даху. Вона слугує не лише за знак закінчення робіт, але й є символом духовного

Млинці (блинці, налисники) — популярна страва з тіста. Пшеничне, пшенично-гречане, кукурудзяне, зрідка житнє борошно розводять сироваткою, молоком або водою, вбивають яйця й заколочують рідке тісто. На розігріту сковороду, зма­щену салом чи олією, розливають тісто тонким шаром і підсма­жують млинці

На столі кладуть окремо трохи крупи, шматочок хліба, ножиці, вугілля, тарілку з водою та люстерко. Приносять півня й пускають на стіл. Якщо він клюватиме крупу чи хліб, то чоловік у дівчини має бути заможним, якщо ножиці — то добрим господарем, воду питиме — буде пиячити, якщо птах погляне у

Рибні страви. У народному харчуванні спеціальних риб­них страв нема. Свіжу рибу смажать, їдять гарячою й холод­ною, додають до пісного борщу. Із сирої риби варять юшку та холодець. В’юнів і карасів тушкують у сметані — надзви­чайно смачно! У піст (особливо зимовий) споживають просол — солону рибу

Капусняк (капуста засипана, капуста із пшоном.) — друга за значенням після борщу рідка овочева страва. Ква­шену капусту дрібно шаткують, заливають окропом і варять п картоплею, морквою та пшоном. У готовий капусняк кла­дуть засмажену на салі цибулю та ще раз проварюють. Особ­ливо цінується

Гарбузова каша. Гарбузи вирощують у кожному без ви­нятку селянському господарстві. Печений або варений гар буз споживають майже цілорічно завдяки можливості трива­лого зберігання. Готують гарбузову кашу в такий спосіб: очищений від насіння та шкірки гарбуз ріжуть на невеликі Шматки, заливають

Птаство добивається до хати, ховається під стріхи — на хуртовину. Горобці купаються у пилу — на дощ. Якщо лелеки не відлетіли до Покрови — на теплу зиму. Ворони неспокійні на гніздах — на негоду. Ворони гуртом пасуться — на сльоту. Ворони сидять на нижніх гілках дерев — буде вітер. Голуб,

Крученики (завиваники). Шматок свинини або телятини відбивають, солять, перчать, потім накладають на нього звер­ху начинку зі смаженої цибулі, смажених грибів або смаженої квашеної капусти. М’ясо завивають рулетом, зав’язують нит­кою, злегка підсмажують на смальці та викладають у горщик. Тушкують у

Родина — де засноване на шлюбі чи кревній спорідненості об’єднання людей, які мусять ділити радощі та смуток, разом долати будь-які перешкоди, уникати можливих загроз їх стосункам, вирішувати побутові проблеми тощо. Українці завжди вбачали в родині моральну основу життя кожної людини (за народними

Власної долі й колесом не об’їдеш Сьогодні різдвяні ворожіння — така сама невід’ємна частина святок, як і кіношедевр Ельдара Рязанова "Іронія долі, або 3 легкою парою!" у новорічній телепрограмі. Але, що цікаво, зазирають у майбутнє не лише цими днями. І це не дивно: ворожіння — одна з

Наливки — слабоалкогольні напої домашнього приготу­вання. Стиглі ягоди вишень,смородини, малини, аґрусу, чор­ниць, ожини, плоди сливи й терену всипають у спеціальні ємності та присипають невеликою кількістю цукру. Ягоди пускають сік, цукор розчиняється й таким чином наливки виброджуються в теплому