Капуста. Тушкована капуста — одна з най ошнреніших овочевих страв. Квашену чи свіжу капусту віджимають, дрібно шаткують, заливають окропом і тушкують із перцем, сіллю, цибулею й олією доти, доки вся рідина не випарується, а капуста не почне підсмажуватися. Така страва є як самостійною, так править
Варенуха (варена, варьоха, запіканка) — безалкогольний або слабоалкогольний напій. Готують узвар із сушених груш і слив, протягом ночі настоюють, відціджують, і додають червоний гострий перець («щоб забивало дух»), м’яту, чебрець, материнку та, по можливості, різного роду спеції: гвоздику,
Локшина (тісто). Тісто для локшини готують так само, як і для галушок, прагнучи, однак, покласти більше яєць і крутіше замісити. Постійно підсипаючи борошно, розкачують на стільниці якомога тонші коржі, що, злегка підсушивши, загортають трубкою та ріжуть на тоненькі смужечки. Підсушена локшина
Страви з яєць. Варені та смажені яйця вживають і в будень, і на свято. Варені яйця незмінно беруть із собою в дорогу чи в поле під час польових робіт. Яйця додають у тісто. З ними роблять бабки-запіканки з локшини чи каші.
Голубці. Пшоно, кукурудзяну крупу або гречку злегка приварюють, змішують з підсмаженою цибулею, свинячими шкварками або із сирим м’ясним фаршем, додають спецій та начиняють цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні листки. Подекуди капусту заміняють молодим листям червоного буряку або
Гречаники — гречані млинці або перепічки. Тісто для гречаних млинців готують із хлібною закваскою чи дріжджами, додаючи не менше чверті житньої або пшеничної муки яйце й сироватку (молоко, воду). Тісто розмішують як для оладок, дають йому добре зійти, а потім смажать великі — на всю сковороду —
Узвар (звар, вар, киселиця, юшка, сливки) — один із найпоширеніших традиційних напоїв. Виготовляється влітку зі свіжих ягід; восени, взимку й навесні — із сушини. Сушені на сонці чи в духовці (в печі) вишні, сливи, груші, яблука абрикоси, чорницю, малину заливають окропом, парять у печі, настоюють,
Чай — порівняно недавній у традиційній українській кухні напій. Здавна замість нього пили заварені трави звіробою, материнки, чебрецю, м’яти, листя та цвіт суниць, пелюстки шипшини та троянди, липовий цвіт, свіжозрізані гілки вишні, малини, смородини, сливи, що, проте, роблять і сьогодні. їх
Вергуни — просте печиво, нехитрі ласощі, що їх виготовляють із прісного тіста на яйці й сироватці. Тісто для вергунів розкочують у тонкий корж, ріжуть на прямокутники чи ромби, у яких роблять внутрішній надріз. Потім вивертають усередину надрізу раз чи двічі та смажать у киплячій олії до
Затірка — одна з найдавніших страв, поширених серед . слов’янських народів. Круте підсолене пшеничне на яйцях тісто розтирають з борошном у дерев’яних ночовках дерев’я ною ложкою, кописткою або рукою доти, доки не утворюються кульки розміром з горошину чи квасолину. їх варять в окропі або молоці,
Ковбаса — харчі, що виготовляються переважно на запас. Після забою кабана тонкі кишки ретельно промивають, вимочують, очищають і начиняють сирим м’ясом, підчеревиною, перетертими з сіллю, часником і перцем. Склавши ковбасу кільцями, її засмажують на сковороді з обох боків. Для тривалого зберігання
Січеники (товченики). М’ясо (свинину) або рибу, дрібно рублені (січені) або товчені, змішують зі смаженою цибулею, перцем, невеликою кількістю білої булки чи білого борошна, вимішують із сирим яйцем до утворення однорідної в’язкої маси. Викачавши в борошні невеличкі ковбаски, підсмажують їх на